-
1 сила Пайєрлса
= сила Пайєрлса-Набарроru\ \ [lang name="Russian"]сила Пайерлса, сила Пайерлса-Набарроen\ \ [lang name="English"]Peierls force, Peierls-Nabarro forcede\ \ [lang name="German"]Peierls-Kraft, Peierls-Nabarro Kraftfr\ \ \ [lang name="French"]force de Peierls, force de Peierls-Nabarro -
2 рух
ч1) motion; movementрух планет — motion ( revolution) of the planets
рух по спіралі — spiral motion, spiral revolution
зворотно-поступальний рух — alternate/reciprocal motion
обертальний рух — rotation, whirl
плавний рух — gliding motion, glide
турбулентний рух — whirl, eddy
приводити в рух — to put in motion, to set going
прийти в рух — to start moving; to be stirring to action ( активізуватися)
сила руху — impulse, impetus
в русі — astir, afoot, afloat, under way
вільні рухи спорт. — free-gymnastics
2) ( громадський) movementвизвольний рух — liberation ( emancipation) movement
рух на захист довкілля — environmentalist ( ecological) movement, environmentalism
3) ( транспортний) trafficзалізничний рух — railway traffic, train service, railway traffic
рух заднім ходом авт. — backing
правила вуличного руху — traffic regulations; highway code
4) -
3 strength
n1) силаby strength of arm, by sheer strength — грубою (фізичною) силою
to recover (to regain) strength — відновлювати сили
2) джерело сили; підтримка3) тех. міцність; опір; межа міцності4) ефективність (руху тощо)the strength of current — ел. сила струму
the strength of the pulse — мед. наповнення пульсу
5) інтенсивність (запаху, звуку)6) міцність, концентрація (розчину)7) твердість (землі)8) фіз. напруженість (поля)9) неприступність10) військ. чисельність; кількісний склад12) найсильніший напір води (в течії, у струмку)13) фортеця, укріплення (у Шотландії)strength ceiling — військ. гранична чисельність особового складу (збройних сил)
strength record — амер., військ. відомості про чисельність особового складу (збройних сил)
on the strength — військ. у штаті, у списках
to bring on the strength — військ. зараховувати, вносити до списків
off the strength — військ. що не входить до складу; якого немає в списках
on the strength of smth. — через щось, на підставі чогось, під впливом чогось
* * *[streçaˌ strena]n1) силаstrength of body — фізична сила; сильна сторона, достоїнство
2) джерело сили; підтримка3) тex. міцність; межа міцності4) ефективність (руху, дії)the strength of current — eл. сила струму
the strength of the pulse — мeд. наповнення пульсу; інтенсивність (кольору, запаху, звуку); міцність, концентрація ( розчину); твердість ( землі); фiз. напруженість ( поля)
5) вiйcьк. чисельність, чисельний склад; склад, штатto bring on the strength — заносити до списку, зараховувати
6) стабільність, стійкість ( цін)7) найбільш сильний напір води (у течії, струмку) -
4 momentum
n (pl momenta)1) фіз. інерція рухомого тіла; кінетична енергія; швидкість руху2) рушійна сила, імпульс; поштовх3) військ. темп наступу* * *n; (pl- ta)1) фiз. інерція тіла, що рухається; кількість руху, імпульс2) рушійна сила, імпульс; поштовх; вiйcьк. темп наступу -
5 інтенсивність
ж(сила, потужність) intensity, strength, power, force, potency; (швидкість, темп) rateінтенсивність випромінювання — radiation intensity, radiation rate, strength of radiation
інтенсивність звуку — volume of sound, sound intensity
інтенсивність праці — intensity of labour, labour intensity; амер. intensity of labor, labor intensity
-
6 propulsion
n1) рух уперед, просування2) поштовх3) силова установка4) рушійна сила5) кін. подача плівки6) мед. пропульсія* * *n1) поступальний рух, рух уперед; надання руху; поштовх; проштовхування2) силова установка; енергетична установка; двигун3) рушійна сила, спонукальна сила; потяг4) кiнo просування, подача плівки5) мeд. пропульсія ( при тремтючому паралічі) -
7 propulsive
adj1) що рухається уперед2) що надає руху; що спонукає* * *a1) який рухається вперед; який надає поступального руху; який рухає вперед; який приводить у рух; який штовхає; який просуваєpropulsive coefficient /efficiency/ — cпeц. пропульсивний коефіцієнт
2) який утворює реактивний струмінь; який створює реактивний рух -
8 volume
1. n1) том, книга; спинка (бібліотечний термін)the sacred volume pen. — святе письмо
2) об'єм; кількість, маса (речовини)3) ємність, місткість4) значна кількість5) сила, інтенсивність, повнотаvolume of sound — фіз. гучність звуку
6) клуб7) кільце; переплетення (рослин)8) pl звивини, закрути, вигини2. v1) вивергати клуби (диму)2) видавати (звук)3) оправляти в том (напр., журнали); збирати в одній книзі* * *I n.1) том, книга; корінець ( бібліотечний термін); а library of 12) 000 volumes бібліотека в 12 тисяч книг; a work in 3’s твір в трьох томах; the sacred volume рел. священне письмо; the Christian volume рел. євангеліє іст. сувій; товста книга2)об’єм; specific volume питомий об’єм; volume of liquid in the cask об’єм рідини в бочці; величина, розміри, масштаб; об’єм; volume of employment ж.. численність зайнятих; the volume or trade [of output] об’єм торгівлі [виробництва]; volume of business ком. торговий оборот; об’єм ділових операцій; volume of traffic об’єм перевезень, інтенсивність руху; вантажонапруженість; volume of exports [of imports] ек. фізичний об’єм експорту[імпорту]; in terms of volume по об’єму; значна кількість; to produce in volume виробляти в великих кількостях3) ємність, місткість; the volume of the container is 100 cubic meters ємність контейнера 100 м34) сила, повнота; a voice of great volume потужний голос; volume or storm метеор, сила /інтенсивність/ шторма /бурі/; volumes of sound розкати (грому, органної музики); volume of fire військ. щільність вогню; volume of sound фіз. гучність звуку, диапазон гучності звуку5) клуб; volumes of smoke [of vapour] клуби диму [пари]; поет. кільце (людей, змій); переплетіння ( рослин); pl. звиви, перевиви, вигини; to speak /to tell, to express/ volumes говорити красномовніше усіляких слів; бути вельми багатозначним; говорити про багато речей; his donation speaks volumes for Ms generosity його дарунок — найкращий доказ його щедрості; it speaks volumes for him це найкраще всього його характеризує ( з позитивної сторони)IIа великомасштабний; volume price оптова ціна; volume sales оптова продажа, продажа великими партіями -
9 strength
[streçaˌ strena]n1) силаstrength of body — фізична сила; сильна сторона, достоїнство
2) джерело сили; підтримка3) тex. міцність; межа міцності4) ефективність (руху, дії)the strength of current — eл. сила струму
the strength of the pulse — мeд. наповнення пульсу; інтенсивність (кольору, запаху, звуку); міцність, концентрація ( розчину); твердість ( землі); фiз. напруженість ( поля)
5) вiйcьк. чисельність, чисельний склад; склад, штатto bring on the strength — заносити до списку, зараховувати
6) стабільність, стійкість ( цін)7) найбільш сильний напір води (у течії, струмку) -
10 Флоренський, Павло Олександрович
Флоренський, Павло Олександрович (1882, Євлах, Азербайджан - 1937) - рос. філософ, священик, вчений. Закінчив фізико-математичний ф-т Московського ун-ту (1904). Духовні шукання спонукали його до навчання у Московській Духовній академії, після закінчення якої він розпочав тут викладацьку діяльність (на кафедрі історії філософії), що тривала від 1908 по 1919 р. Магістр богослов'я, редагував ж. "Богословський вісник" (1912 - 1917). Од 1919 р. наукові інтереси Ф. зосереджуються на фізиці, техніці, мистецтвознавстві. Працював у Головенерго, Комітеті електрифікації СРСР; у 1921 р. обраний на посаду проф В. ищих Художньо-технічних майстерень. У 1933 р, арештований, висланий до східносибірського табору, розстріляний на Соловках. Назва головного твору Ф. "Стовп і підвалина Істини" відтворює означення Церкви, що дано у Посланні апостола Павла. Шукання Істини на теренах богослов'я і філософії - головний напрям творчості Ф.; цим шуканням було підпорядковане також духовне осердя його особистості та подвижницького життя. Початковим щаблем на шляху осягнення Істини є сприйняття світу як гріховного буття, "болота" відносності й позірності. Від цього сприйняття відштовхується "логістика", яка спирається на міркування на підставі понять раціоналістичної філософії та правил формальної силогістики. Потому відбувається перехід до щабля "пробабілізму", або сфери міркувань, заснованих на припущеннях (напр., "якщо Істина існує, то вона достеменно є такою...") Н. аслідком осмислення цього щабля є низка вагомих філософських здобутків Ф.: тлумачення істини як "інтуїції - дискурсії", "руху непорушного і непорушного руху", "актуальної безконечності" тощо. Останній, третій щабель осягнення Істини - перехід у сферу "живого досвіду", подвижницької віри, осердям якої є любов. Любов, за Ф., це об'єднавча сила буття, довершеною і дієвою формою якого є Церква - Стовп і підвалина Істини. Хоча Ф. зазнав впливу теорії всеєдності В. Соловйова, його власне "софійне", або "софіологічне", вчення вирізняється самобутністю. Суттєва риса цього вчення - вкоріненість в античній філософській традиції платонізму та християнське потрактування Софії як "іпостасної системи" Божого задуму в світі. Особливістю філософського аспекту софіології Ф. є погляд на Софію як досконалу єдність множинності, опертям якої є любов; одиниці цієї множинності становлять "ідеали особистості", цілокупність яких уособлюється в Софії. "Конкретна матафізика" Ф. - це онтологічне вчення, засноване на поєднанні метафізичного, духовного та чуттєвої сфери буття; втілення духовного в конкретних чуттєвих речах надає особливого - символічного - виміру реальному буттю людини у світі та результатам її творчості. Філософський символізм Ф., що спирався на вирізнення та поєднання духовної і чуттєвої структури буття, наклав свій відбиток на розуміння ним мистецтва та природничих наук.[br]Осн. тв.: "Загальнолюдські корені ідеалізму" (1908); "Стовп і підвалина Істини" (1914); "Нариси філософії культу" (1918); "Іконостас" (1922); "Імена" (1923 - 1926); "Аналіз просторовості у художньо-зображальних творах" (1924).Філософський енциклопедичний словник > Флоренський, Павло Олександрович
-
11 vital
1. nжиттєво важливий орган2. adj1) життєвийvital blood — поет. кров серця
vital functions — життєві функції, життєдіяльність
vital parts — анат. життєво важливі органи
vital spark — іскра божа, життя
2) біол. вітальний3) насущний; істотний, суттєвий; дуже важливий, вкрай необхіднийvital point — важливий пункт; військ. життєво важливий об'єкт
4) необхідний (для чогось — to)5) енергійний; сповнений життя; жвавийvital personality — людина, сповнена життя (енергії)
6) згубний (для життя); фатальний7) поет. живий; одухотворений8) життєздатнийvital error — непоправна (фатальна) помилка
* * *I n. II a1) життєвий; vital force /prіncіple/ життєва сила /-е начало/; vital capacіty життєва ємність легень; vital parts = vіtals 1; vital spark образн. іскра божа, душа, життя; біол. вітальний2) життєво важливий, що має життєво важливе значення; насущний; vital іnterests життєві інтереси; vital questіon життєво важливий /найважливіший/ питання; питання першорядної важливості; vital іndustrіes найважливіші галузі промисловості; (to) украй необхідний (для чого-н.); secrecy іs vital to the success of the scheme конспірація абсолютно необхідна для успіху плану3) енергійний, повний життя; живий; vital personalіty людина, сповнена життям /вогнем, енергією/; vital style живий стиль /мова/4) згубний (для ж.иття); фатальний; vital wound смертельна рана; the vital shears поет. коса Смерті5) поет. живий, живучий; одухотворений6) біол. життєздатний; vital bіotype [hybrіd, pollen] життєздатний біотип [гібрид, -ая пилок]7) демографічний; vital rates демографічні показники /коефіцієнти/; vital records облік /статистика/ природного руху населення -
12 propulsion
n1) поступальний рух, рух уперед; надання руху; поштовх; проштовхування2) силова установка; енергетична установка; двигун3) рушійна сила, спонукальна сила; потяг4) кiнo просування, подача плівки5) мeд. пропульсія ( при тремтючому паралічі) -
13 volume
I n.1) том, книга; корінець ( бібліотечний термін); а library of 12) 000 volumes бібліотека в 12 тисяч книг; a work in 3’s твір в трьох томах; the sacred volume рел. священне письмо; the Christian volume рел. євангеліє іст. сувій; товста книга2)об’єм; specific volume питомий об’єм; volume of liquid in the cask об’єм рідини в бочці; величина, розміри, масштаб; об’єм; volume of employment ж.. численність зайнятих; the volume or trade [of output] об’єм торгівлі [виробництва]; volume of business ком. торговий оборот; об’єм ділових операцій; volume of traffic об’єм перевезень, інтенсивність руху; вантажонапруженість; volume of exports [of imports] ек. фізичний об’єм експорту[імпорту]; in terms of volume по об’єму; значна кількість; to produce in volume виробляти в великих кількостях3) ємність, місткість; the volume of the container is 100 cubic meters ємність контейнера 100 м34) сила, повнота; a voice of great volume потужний голос; volume or storm метеор, сила /інтенсивність/ шторма /бурі/; volumes of sound розкати (грому, органної музики); volume of fire військ. щільність вогню; volume of sound фіз. гучність звуку, диапазон гучності звуку5) клуб; volumes of smoke [of vapour] клуби диму [пари]; поет. кільце (людей, змій); переплетіння ( рослин); pl. звиви, перевиви, вигини; to speak /to tell, to express/ volumes говорити красномовніше усіляких слів; бути вельми багатозначним; говорити про багато речей; his donation speaks volumes for Ms generosity його дарунок — найкращий доказ його щедрості; it speaks volumes for him це найкраще всього його характеризує ( з позитивної сторони)IIа великомасштабний; volume price оптова ціна; volume sales оптова продажа, продажа великими партіями -
14 дух
ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.С. Кримський -
15 прана
ПРАНА (санскр. - повітря, дихання, життєва сила, порив вітру) - важливе поняття інд. релігійно-філософської традиції, яке може позначати: 1) абсолют - як трансцендентальне джерело життя; 2) життя взагалі; 3) життєва сила; 4) дихання; 5) повітря (у секулярному контексті); 6) життєвий орган. Поняття П. детальної розробки набуває в упанішадах. Полісемія, притаманна ведичному санскриту, відбилася на доволі широкому спектрі вживання терміну П. Філософський аспект поняття П. стосується його розуміння як життєво витонченої енергії в тілі (що не тотожна суто фізичній силі), джерела усіх сил, руху і навіть мислення. В тілі людини П. виявляється у вигляді дихання як життєвий принцип життя і загальносвітового процесу. П. - це не лише психофізіологічне поняття, пов'язане із життям та людиною, а й певний космічний принцип, що поєднує мікрокосм із макрокосмом. Уявлення про П. набуло значного практичного застосування (зокрема в йозі) у формі різноманітних дихальних психофізичних систем, підпорядкованих, зрештою, кінцевій меті - звільненню.Ю. Завгородній -
16 опір
чresistance, oppositionопір матеріалів тех. — strength of materials; ( наука) study of strength of materials
опір постійному струму — dc resistance, low-frequency resistance, static resistance
сила опору — sustaining ( holding) power
-
17 momentum
n; (pl- ta)1) фiз. інерція тіла, що рухається; кількість руху, імпульс2) рушійна сила, імпульс; поштовх; вiйcьк. темп наступу -
18 vital
I n. II a1) життєвий; vital force /prіncіple/ життєва сила /-е начало/; vital capacіty життєва ємність легень; vital parts = vіtals 1; vital spark образн. іскра божа, душа, життя; біол. вітальний2) життєво важливий, що має життєво важливе значення; насущний; vital іnterests життєві інтереси; vital questіon життєво важливий /найважливіший/ питання; питання першорядної важливості; vital іndustrіes найважливіші галузі промисловості; (to) украй необхідний (для чого-н.); secrecy іs vital to the success of the scheme конспірація абсолютно необхідна для успіху плану3) енергійний, повний життя; живий; vital personalіty людина, сповнена життям /вогнем, енергією/; vital style живий стиль /мова/4) згубний (для ж.иття); фатальний; vital wound смертельна рана; the vital shears поет. коса Смерті5) поет. живий, живучий; одухотворений6) біол. життєздатний; vital bіotype [hybrіd, pollen] життєздатний біотип [гібрид, -ая пилок]7) демографічний; vital rates демографічні показники /коефіцієнти/; vital records облік /статистика/ природного руху населення -
19 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий -
20 пацифізм
ПАЦИФІЗМ ( від лат. pacificus - миротворчий) - суспільно-політична течія, етичний принцип. Основна мета і спрямованість П. - зменшення масштабів мілітаризації суспільства, а в ідеалі - скасування воєн як таких. П. виходить із невиправданості, нелюдськості і шкідливості будь-якої війни, вбачаючи у громадянській єдності (зокрема, узгодженій непокорі) шлях до обмеження мілітарних зазіхань держави. Пацифістські ідеї, настрої та поведінкові прояви можна простежити з стародавніх часів, зокрема у морально-релігійних настановах, які звеличували ненасильство і ригористичну покору обставинам без активного спротиву, але в той же час із послідовним моральним засудженням активного злочинства. Послідовного П. дотримуються окремі течії християнства (квакери, духоборці, свідки Єгови тощо). З часів Відродження гуманістична думка починає розвінчувати лицарський етос мілітарності і "життя у подвигах та звитязі" (за Еразмом Роттердамським). Утопічна думка також принципово заперечувала стан війни як такий, що суперечить розумній, суголосній людській природі та організації суспільного життя (П. загалом тяжіє до утопізму, але це не заважає філософії та ідеалу П. позитивно впливати на суспільство). Організовані рухи за мир виникають в Європі і Пн А. мериці після завершення наполеонівських війн. П. цих рухів живився здебільшого ліберальним переконанням у тому, що економічний прогрес і процвітання є неможливими в умовах війни З. годом, на рубежі XIX - XX ст., П. стає органічно притаманним анархістському та деяким відгалуженням соціалістичного руху. З поширенням практики загального військового призову (особливо за часів Першої світової війни) П. починає пов'язуватися з особистісною життєвою позицією людини, веліннями її совісті, відмовою брати до рук зброю і служити у війську (т. зв. "безумовний П."). Такого роду поведінковий П. поставив на порядок денний і зробив реальністю альтернативну військову службу, толерантне ставлення до людей, які з релігійних міркувань відмовляються від військової служби. Актуальність П. в сучасних умовах підсилюється тим, що руйнівна сила мілітарності стає за наявності засобів масового знищення смертельно небезпечною для самого існування людства.В. Заблоцький
См. также в других словарях:
відцентровий — а, е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; прот. доцентровий. || Який діє за допомогою відцентрових сил. || Який ґрунтується на використанні руху від центра до периферії. •• Відцентро/ві не/рви нервові волокна, що ними… … Український тлумачний словник
турбореактивний — а, е. Той, в якому сила реактивного руху поєднується з дією газової турбіни. •• Турбореакти/вний двигу/н авіаційний двигун, в якому газова турбіна надає руху компресорові, а тяга утворюється реактивною силою. Турбореакти/вний літа/к літак із… … Український тлумачний словник
Украинская Советская Социалистическая Республика — УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна). I. Общие сведения УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… … Большая советская энциклопедия
паровий — а/, е/. 1) Прикм. до пара II 1). Парова сила. || Який служить для одержання, скупчення пари. || Якому надає руху сила пари. || Який використовує тепло пари. •• Парова/ маши/на тепловий двигун, у якому енергія водяної пари перетворюється на… … Український тлумачний словник
Народный рух Украины — У этого термина существуют и другие значения, см. Рух. Народный рух Украины укр. Народний Рух України Лидер: Борис Тарасюк … Википедия
НРУ — Народный Рух Украины Народний Рух України Лидер: Борис Тарасюк Дата основания: 8 сентября 1989 Штаб квартира … Википедия
Народный Рух Украины — Народний Рух України Лидер: Борис Тарасюк Дата основания: 8 сентября 1989 Штаб квартира … Википедия
Народный рух — Украины Народний Рух України Лидер: Борис Тарасюк Дата основания: 8 сентября 1989 Штаб квартира … Википедия
Гелотофобия — За характерный «деревянный вид» больных М. Титц называл болезнь «синдром Пиноккио» … Википедия
газ — I у, ч. 1) Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його. || Отруйна речовина з такими властивостями. || Загальна назва газуватих або паруватих речовин, що використовуються для опалення, освітлення … Український тлумачний словник
динаміка — и, ж. 1) Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв язку з прикладеними до них силами. Динаміка споруд. 2) чого. Стан руху, розвиток, зміна чого небудь. 3) муз. Сила звучання. || Розділ з теорії музики, у якому вивчаються відтінки сили… … Український тлумачний словник